News - ЗМІ взялися за роботу: репортаж із Діліжана, далеко від пожежі.

Учора ввечері на площі Діліжан я дізнався від кількох рятувальників, що лісова пожежа вже погашена. Вони спустилися до міста і постійно отримували дзвінки від родичів: трохи раніше повідомлялося, що рятувальний транспорт зіштовхнувся, четверо людей поранені, одна загинула. Їхні колеги з гір також телефонували: «Не хвилюйтеся: яку живу істоту знайде вас — ведмеді вже заснули; добре, ми надішлемо за вами квадрокоптер.» До ранку в місті не патрулювали пожежні підрозділи, а вертольоти більше не підвозили воду з озера. У Діліжані, на відміну від Фейсбуку, паніки не було. «Я читав у соціальних мережах, що ліси горіли. Як бачите, це не так,» пожартував один із таксистів. Пожежа в Діліжані у ЗМІ пов’язували із осередками в інших регіонах Арменії, хоча ті були окремими осередками. У районі Чамбарак–Ттужур пожежа розпочалася 21 листопада. У Діліжані пожежі спалахнули в ділянках, що примикають до санаторіїв «Казачі» та «Лернайн Гаястан» та в окремих лісових урочищах поблизу серпантинів. Існували окремі осередки у Тавуші, Гегаркунику, Лорі, Сюніку, Котайку та Арагатотні. Більшість з них швидко локалізували та ліквідували. У ліквідації пожежі взяли участь близько 2 000 рятувальників. У соціальних мережах поширювалися різні теорії щодо причин. Люди звинувачували уряд, турків, фермерів, які палять суху траву, та зміни клімату. Екологічні активісти Діліжана також звинувачували «лісорубів» та «пожежників лісу» — тих, із ким вони боролися ще до пожежі. Діліжан / 22.11 / за даними прес‑релізу Міністерства довкілля / 23.11 Троє працівників Діліжанського національного парку розповіли нам, що сталося за останні дні. — Пожежа розпочалася не в лісі, а на трав’яних галявинах та луках над межею парку, у районі Семіоновка. У місцях, де вітер несприятливий, пожежа поширилася у напрямку лісу. Вона горіла вздовж кордону парку і тут і там проникала всередину. — Цього листопада дуже сухо; опадів не було, погода тепліша за зазвичай. Коли ґрунт вологий, рослинність не згорає так швидко. — Я був водієм пожежної автоцистерни. Ми приїжджали знову поповнити воду, а між тим вітер повертав пожежу назад. Ті ділянки не всі можна підняти. Ми підіймаємося за допомогою спеціального спорядження, але коли спускаємося, тиск падає через коливання. Найбільше роботу виконували співробітники Національного парку та рятувальники. У нас просто не було часу, щоб робити селфі, щоб показати всім. — Люди з лісу телефонували, ті, хто не ходить по нерівній місцевості, кажучи: «Давайте приходьте та допомагайте». Гасимо пожежу зараз, чи передати вам її? Крім того, ситуація була вже складна; один із рятувальників впав у полум’я й отримав опіки, ми ледь витягнули його. Одному з наших співробітників теж дісталося опіків. — Хто б що не писав у такий час — що турки фінансували партію «Цивільний контракт» на спалення лісів або що лісоруби підпалювали — у цих районах лісорубів та інших людей немає. Питання з вирубкою лісу не має відношення до цієї пожежі. — Не звинувачуйте себе, але ЗМІ зробили свою брудну роботу. Заява Служби порятунку Гор Говханісян, засновник організації «Будинок захисників природи», яка волонтерує у Діліжані, пише: «Сьогодні мене тричі просили дати інтерв’ю, і в усіх них була одна головна мета: змусити мене сказати, що це зроблено Богом, що це наказ, і так далі. Звісно, я це не відкидаю, але я не відкидаю багато інших, більш правдоподібних гіпотез; спонтанні загоряння в природі також трапляються. І неправда, що турки дали 1,5 мільйона партії «Цивільний контракт» на спалення лісів Діліжана.» Міністерство внутрішніх справ не говорить, що саме стало причиною спалахів. Не виключається, що вони природні. Проте міністерство та Інспекція з охорони довкілля закликають не палити суху траву, залишки рослин та опале листя під час випасу та обробки полів. Вони відзначають, що адміністративні штрафи становлять від 50 000 до 300 000 драмів. Інспекція за останні дні зафіксувала близько тисячі випадків спалювання листя, чагарників та залишків покриву ґрунту. У багатьох вірменських селах все ще стоїть дим, бо люди спалюють суху траву, називаючи це санітарною роботою. Такі дії не мають сенсу: спалювання завдає шкоди як ґрунту, так і людям і створює небезпеку загоряння скрізь. Зі звіту Служби порятунку Працівники Діліжанського національного парку також говорили про висохлі дерева: «Їх потрібно прибрати, щоб вони не падали й не заважали іншим. Вони також легко горять. Якщо ми зараз зріжемо це висохле дерево, прийдуть, зроблять фото й напишуть, що працівники парку лісові рубки роблять.» За словами посадовців, Національний парк відрізняється від лісогосподарських підприємств: правила суворіші, контроль сильніший, і дозволяється лише збір сухої деревини «за процедурою, із спеціальним дозволом і у відведених місцях.» Але охоронці природи Діліжана наполягають, що незаконна рубка лісу не зупиняється тут. «Пожежа була ліквідована за один чи два активних дні; близько 300 здорових дерев згоріло, і всі вигукують: «вау». Але цього року в Тавуші було зрубане та вкрадене близько 1 000 дерев. Наші лісові ресурси безжально грабують», пише Гор Говханісян.