

Єреван, 14 листопада — /ARKA/. Режим таргетування інфляції (IT), який протягом десятиліть вважався універсальним, ефективним інструментом стабілізації цін, не приніс переваг під час глобального інфляційного шоку 2022 року. Як пише «Ведомости», такі висновки містяться у доповіді МВФ «Як боролися з інфляцією у 2022 році: порівняльний аналіз центральних банків, які таргетують інфляцію та які — ні». За даними розрахунків МВФ, незважаючи на рішучі та ранні підвищення ставок, центральні банки з режимом IT не досягли статистично значимо кращого результату порівняно з колегами, які таргетування не застосовують. Автори проаналізували дані 70 країн, з яких 33 мали IT, а 37 — ні. До країн із найсуворішою політикою центрального банку входили Японія, Індонезія, Росія, Чехія, Канада, Ізраїль, Ісландія та інші. До країн, які не застосовували IT, належали США, Китай, Швейцарія, В’єтнам, Сінгапур, Саудівська Аравія, ОАЕ та інші. «Під час інфляційного епізоду, спричиненого не перегрівом попиту, а зовнішніми шоками, такими як війна, коливання цін на енергоносії та логістичні збої, політика IT не дала помітних результатів порівняно з іншими центральними банками», — зазначають експерти МВФ. У 2024 році експерти BIS дійшли аналогічних висновків у робочому документі «Таргетування за правилом Тейлора: деякі свідчення та теорія». Економісти заперечують, що монетарна політика має бути занадто суворою, якщо інфляція зумовлена обмеженнями пропозиції, а не зростанням попиту. Розробники BIS запропонували нову концепцію — «таргетування за правилом Тейлора» — на основі доктрини Федерального резерву, яка закликає до більш м’якої політики, коли інфляція зумовлена факторами пропозиції. Правило Тейлора — класична модель, яку використовуюють центробанки при визначенні ключової ставки на основі інфляції, ВВП та інших економічних умов. Чому це пояснюють? Розрахунки МВФ, дивуючи навіть авторів, показують, що в обох групах країн інфляція у 2022 році в середньому становила близько 9%, не виходячи за межі статистичної значущості. Дослідники, прагнучи більш об’єктивної оцінки політики, додали фактор фіксованих ефектів (статистичну модель, що використовується для аналізу даних та враховує непередбачені відмінності між країнами) як зазначено у «Ведомостях». Це допомогло зменшити вплив різниць у економічній структурі країн, які спостерігали таргет або ні. Автори доходять висновку, що сучасна інфляція все частіше виникає через погіршення пропозиції, а не зростання попиту, і в такому разі встановлена модель інфляції, що залежить від попиту, працює гірше. Коли зростання цін викликане зовнішніми факторами, домогосподарства та підприємства менш довіряють у тому, що монетарна політика швидко знизить інфляцію, пишуть експерти МВФ. «Довіра до центрального банку залежить не стільки від заяв, скільки від швидкого стримування реальної інфляції», зазначають у МВФ. Це один із принципів таргетування інфляції — публічний характер заяв центрального банку та підзвітність регулятора за рівень цін. І все ж МВФ не готовий відмовитися від таргетування інфляції повністю. Організація вважає, що воно може бути корисним, особливо в країнах, схильних до дисбалансів попиту, та там, де довіра до центробанку ще формується. Але в сучасних реаліях регуляторам потрібен більш гнучкий підхід, — зауважують автори доповіді. На тлі стабільності у торгівлі IMF наголошує: період стабільності в торгівлі переходить у «період структурних проблем у ланцюгах постачання», натякаючи на недавні події, пов’язані з тарифними війнами, та що в нинішній ситуації політика таргетування інфляції, як і у 2022 році, ризикує не дати очікуваного. Це зумовлено не лише напруженнями між Китаєм та США, але й напруженнями у Близькому Сході та зростаючим «економічним націоналізмом», — йдеться у доповідi.