Відповідь Експертного центру стверджує, що у Н. Ншаніан за даними медичної карти Арташатської центральної лікарні зафіксовано зупинку серця через 3–4 хвилини після індукційної фази анестезії, що призвело до ініціювання заходів кардіопульмональної реанімації; у результаті було відновлено спонтанне кровообігання, і пацієнта було переведено до відділення інтенсивної терапії. Зазначається, що загалом раннє виявлення зупинки серця та якнайшвидше відновлення ймовірної основної причини може покращити прогноз. За записами анестезіолога фактична причина зупинки серця, зафіксована у Н. Ншаніан, невідома. Основні відомі періопераційні причини зупинки серця: гостра гіпоксія (недостатність кисню), гіповолемія (зниження циркулюючого об’єму крові), ацидоз, гіпокаліємія — гіперкаліємія, тампонада серця, напружений пневмоторакс, легенова емболія, тромбоз коронарних артерій, анафілаксія, порушення ритму, гіпотермія та гіпертермія тощо. Щодо останнього слід зазначити, що злоякісна гіпертермія, діагностована у Єреванській лікарні №1 ім. Герцати, згідно з етіопатогенезом мала центральне походження, тобто була результатом ускладнень, що виникли під час індукційної фази анестезії у Арташатській центральній лікарні, а не синдром злоякісної гіпертермії, який, якщо не лікувати належним чином, пов’язаний із високою смертністю. Також варто зазначити, що в деяких випадках причина зупинки серця під час анестезії може не бути з’ясована. За даними Н. Ншаніана, у медичній історії пацієнта після заходів кардіопульмональної реанімації, під час госпіталізації в Арташатській центральній лікарні та Єреванській лікарні №1 ім. Герцати, свідомість пацієнта не відновилася; його оцінювали як кому, були зафіксовані судоми. Усе це, а також результати судово-медичної експертизи, можуть вказувати на церебральне гіпоксично-ішемічне ураження, яке могло виникнути через гіпоксію (яка, у свою чергу, могла призвести до зупинки серця) або під час заходів кардіопульмональної реанімації, повідомляє Експертний центр.